У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.


Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваного дня. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння.

Хтось відправиться подорожувати, хтось проведе літо на дачі або в селі, а хтось залишиться в місті, але все одно вільним, як травневий вітер. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.

Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.

 


 

Всесвітній день вишиванки – свято національної та духовної єдності, яке об’єднує українців незалежно від країни, місця проживання, мови, якою вони спілкуються, віросповідання чи релігійних поглядів.

У культурі будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію.  Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому, адже є не тільки традиційною частиною гардеробу українців, а й національним символом – символом боротьби за незалежність, символом нескореності, незламності духу, надії та любові.

З нагоди свята в нашій школі пройшов флешмоб до дня вишиванки під сучасні українські пісні, у якому взяли активну участь всі учні.

 

 

 

 

 

 

 

 

З нагоди Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в нашій школі відбулося урочисте покладання квітів до обеліска воїнам-землякам. Хвилиною мовчання учні вшанували тих, хто не дожив до переможного травня, кому не судилося повернутися до рідної домівки й обійняти рідних.


 

Пам'ять про тих, чиє життя обгоріло у пеклі війни, ще довго буде нагадувати людству про неприпустимість повторення трагічних сторінок історії. Це добре розуміють старшокласники – саме їм випала честь покласти до обеліска гірлянду Слави.



 

З настанням весни настає період проведення акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», яка під егідою Державного агентства лісових ресурсів України проводить вже 12 років поспіль. Цього року акція проходило в період з 21 березня ( Міжнародний день лісів)до 15 квітня (Дня Довкілля).

Головна мета акції – виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, забезпечення зацікавленості у збереженні лісових насаджень, дотримання правил поведінки в лісі, роз’яснення широким колам громадськості важливості створення лісових насаджень, надання можливості учнівській молоді, представникам громадськості взяти участь у створенні лісів, підвищення довіри громадськості до діяльності лісогосподарської галузі.

Школярі з особливим зацікавленням включаються у проведення подібних акцій, оскільки відчувають відповідальність за стан нашого  довкілля.

Так «Юні лісівники» школи разом із лісівниками Дусинського ЛГ провели весняну посадку лісу та додаткову посадку саджанців ялинки в урочищі «Сьомий».

Одночасно із проведенням акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», учні школи взяли участь у конкурсі стінних газет «Екологія починається з мене» та акції «Годівничка ». Метою конкурсу є залучення учнівської молоді до відтворення та раціонального використання лісів, просвіти громадськості щодо життєвої необхідності у збереженні біорізноманіття.

Сподіваємось, що з проведенням таких заходів не лише збільшаться площі лісів, але підвищиться екологічна свідомість та обізнаність про ліс і лісову галузь у нашого підростаючого покоління, яка може змінити стиль мислення і поведінку кожної людини. І тому наші задуми щодо залучення саме до практичної природоохоронної роботи підлітків має велике значення як для сьогодення, так і для майбутнього.

 

 

 

29 квітня 2017 року у рамках соціально–екологічної акції «Зробимо Україну чистою разом!» на території нашої школи зранку закипіла робота. До праці дружно стали всі: діти, вчителі та всі працівники  школи .

Стартом трудового десанту став виступ шкільної адміністрації школи. А потім – усі дружно стали до праці: молодші учні прибрали спортивний майданчик та малі квітники, старшокласники ж прикрасили шкільні клумби яскравими квітами та прибирали прилеглі території. Працювали завзято, бо було на кого рівнятися. Адже долучилися до благородної справи адміністрація школи, педагогічний колектив, технічний персонал.

Праця на користь своєї рідної домівки є найпочеснішою!

Дякуємо всім, хто долучився до цієї акції!

Хай небо буде мирним, а Україна чистою!

 

 

 

 

 

 

 

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою

Як наші батьки на війні

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам’ятник їм возвести

Треба у кожного серці.

В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року.

31 рік минув з тієї страшної ночі, яка назавжди чорними літерами вписана в історії нашого народу всього людства. Вибух атомного реактора на ЧАЕС відгукнувся болем у серці кожної людини, і з кожним роком все більше усвідомлюються справжні масштаби катастрофи, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність. Саме такими словами вчитель історії Пацан В.В. розпочав урок-пам'ять для учнів 8-11 класів.

Учням було запропоновано перегляд художньо-документальних фільмів залежно від вікової категорії. Учням 5-6 класи дивилися фільм «Лазуровий пил», а учні 8-11 класів «Розщеплені на атоми». Школярі довго залишалися під враженням зруйнованих доль цілих родин, що змушені були залишити рідні оселі. Ця жахлива трагедія увійшла в історію як найбільша катастрофа, як не вигойна рана на тілі України.